Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Міністерство освіти і науки України затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Наказ МОН України № 289 від 01.04.2022

Реформування загальної середньої освіти передбачає зміни у підходах до
оцінювання навчальних досягнень учнів:
• вимоги до оцінювання результатів навчання мають визначатися з урахуванням
компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові
компетентності;
• оцінювання має ґрунтуватися на позитивному підході, що передбачає врахування
рівня навчальних досягнень учня.
Розроблення, оприлюднення та інформування про критерії оцінювання
робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників процесу.
Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна мати чіткі та зрозумілі
вимоги до навчальних досягнень, дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці
результати, заохочувати учнів апробовувати різні моделі досягнення результату
без ризику отримати негативну оцінку, розвивати в учнів впевненість у своїх
здібностях і можливостях, використовувати самооцінювання і взаємооцінювання
як важливий елемент навчальної діяльності.
Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії
оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.
Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти
не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання
мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на
знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з
урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено
ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано
пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова,
усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного
самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих
ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної)
та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в
різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі,

культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання
іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння
навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих
математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові
ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати
припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і
навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання
змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,
умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують
подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність,
відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає
опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,

здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-
комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і
навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її
для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та
способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями
демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового
способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають
співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті
класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях,
пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття
різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе
ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання
здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних
видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)
шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження
особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих
ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
• контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до
засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й
викладати навчальний матеріал;
• навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх
систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня
(учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить
корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
• виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати,
застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної
діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають враховуватися:
• характеристики відповіді учня: правильність, логічність,
обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,
синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати,
узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати
їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють
одна одну.
Повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою.
Глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.
Гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у
стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи
використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже
відомих.
Системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і
послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в
необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь учнів діяти.
Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові
і практичні.
Навички – дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ.
Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
4.1. Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:
• Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів
закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від
13.07.2021 No813
• Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 13.04.2011 No329.
4.2. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які

встановлюють чітке співвідношення до знань, умінь та навичок, які оцінюються, та
показником оцінки в балах.
Об’єктами оцінювання здобувачів освіти 1-4 класів є результати навчання, у тому
числі процес їх досягнення ними.
Відповідно до п.28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх
аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюється у процесі:
формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку й
ходу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову
індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів
з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом
/освітньою програмою.
Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан
сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного
заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу.
Оцінювальне судження називають вербальною оцінкою, оцінювальне судження із
зазначенням рівня результату – рівневою оцінкою.
Результат оцінювання особистісних надбань здобувача освіти у 1-4 класах виражають
вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учнів у 1-2 класах – вербальною
оцінкою, у 3-4 класах – рівневою (на підставі рішення педагогічної ради).
Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне,
семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
У Бобровицькому ЗЗСО І-ІІІ ступенів No1 використовується поточний контроль
шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, у тому числі
для самостійної та індивідуальної роботи здобувачів освіти протягом навчального
семестру.Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та лабораторних
занять, а також за результатами перевірки діагностувальних, контрольних, самостійних робіт,
індивідуальних завдань тощо.
Форми проведення видів контролю та їх кількість визначається робочою програмою.
Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт у здобувачів освіти 1- 4
класів є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання,
який діагностується на певному етапі навчання.
Навчальні досягнення учнів середньої та старшої школи оцінюються відповідно
критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 р. No329«Про затвердження Критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів(вихованців) у системі загальної середньої освіти»
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за No566/19304, наказу
Міністерства освіти і науки України» No1222 від 21.08.2013 року «Про затвердження
орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі
загальної середньої освіти».

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи.

Відповідно до критеріїв оцінювання передбачено чотири рівні навчальних
досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень – початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна,
характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень – середній. Учень (учениця) відтворює основний
навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними
вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять,
явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також
самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими
операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити
висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна,
логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень – високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними,
системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих
завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати
різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема
оцінки 12 балів, передбачає знання та вміння в межах навчальної програми і не
передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а
також додає нові характеристики.
За Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного
вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за
результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема
індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема
самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з
діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема
виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів,
робота з біологічними об’єктами, виготовлення виробів
Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з
предметів інваріантної складової навчального плану закладу. У випадку
невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям
позначається “не атестований”.

підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає
підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна
старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати
не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно- дослідницькі,
особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що
виникають у різних життєвих ситуаціях.
Будь-яка робота учнів під час проведення навчального заняття має бути
оцінена. Не обов’язково через виставлення балів. Вчитель має широко
застосовувати у своїй роботі словесне оцінювання навчальних досягнень, яке дає
змогу оцінити індивідуальний поступ учня, прогрес у оволодінні ключовими
компетентностями.
Оцінювання повинне бути спрямоване насамперед на роботу учня і не
використовуватися з каральною метою. За необхідності вчитель оприлюднює
критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які мають бути чіткими і
зрозумілими.
Важливо також надавати учневі зворотний зв’язок щодо якості виконання
завдання: пояснювати, що виконано правильно, а в чому є недоробки,
запропонувати способи поліпшення.
Критерії оцінювання, запропоновані МОН, є загальними і
використовуються як основа. При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель
повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які
ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості
вивчення теми ( обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню
програму гімназії, компетентнісний підхід до викладання предмету,
організаційну форму проведення навчального заняття..
Учнів потрібно систематично інформувати про розроблені вчителем
критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена
до учнів у різних формах: усній, шляхом розміщення на інформаційних стендах,
через інтерактивну Інтернет-платформу, електронну пошту тощо.
Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження
керівництвом закладу.