Три найбільші ілюзії, через які ми тривожимося
Війна актуалізувала в кожного свій спектр переживань – в одних це тривога за майбутнє, в інших – переживання через втрату близьких, домівки, звичного життя. Більшість цих тривог пов’язані із втратою трьох найбільших ілюзій людства:
1.Ілюзія контролю власного життя
Більшість наших планів через війну зазнали змін, бо наше життя докорінно змінилося. Подумайте, що можна реалізувати не повністю, а хоча б частково? Змініть фокус на те, що можете контролювати. Це допоможе рухатися далі. Випишіть свої плани, що були на початку року, і напроти кожного пункту пропишіть альтернативу, яку ви можете здійснити з огляду на обставини.
2.Ілюзія безпеки та справедливості світу
Абсолютної безпеки немає ніде. Війна це довела. Сьогодні наше основне завдання – створити для себе і своїх близьких максимально безпечні умови. Змініть фокус із образ та читання новин на те, що додасть вам ресурсу вже сьогодні. Нехай це будуть хоча б маленькі радощі. Пам’ятайте, все минає, а тому мине і цей важкий період нашого життя!
3.Ілюзія безсмертя
Смерть та втрата – це одне з найскладнішого, з чим абсолютно кожна людина стикається в житті. Не всі до цього готові. Якщо вам потрібна допомога в переживанні втрати – звертайтеся до фахівців, не нехтуйте підтримкою.
Джерело: Оксана Ступенко, психологиня.
Як допомогти дітям, які постраждали від війни: підказки та поради
Через війну багато українців виїхали з дітьми за кордон. Малеча втратила безпечне постійне місце проживання, свою кімнату, ліжко, друзів, спілкування, вулиці, звичну їжу. Діти травмувалися вже самим переїздом. Значно гірше, коли дитина була в окупації, чула вибухи і бачила зруйновані будівлі, стала свідком поранень чи смертей або ж втратила рідних. Це колосальний стрес і порушення для дитини відчуття внутрішньої безпеки.
Як говорити з дитиною про психологічну допомогу:
✅Передусім необхідно усвідомлювати, що ви мама (батько, опікун), і саме ви відповідаєте за здоров’я своєї дитини.
✅Поясніть, що ви хочете допомогти, але не можете цього зробити так якісно, як фахівець. Для цього існують психотерапевти – спеціально навчені люди, які допомагають дітям пережити травму.
✅Не варто очікувати, що ваша дитина погодиться піти до лікаря чи терапевта після першої розмови. Адже психіка дитини травмована, і крім травми, вона може більше нічого не сприймати. Це може бути складно, але ви повинні говорити без тиску. Поясніть, що запрошуєте її піти разом. Бо ви мама (батько, опікун), ви доросла людина, піклуєтеся про дитину і завжди знайдете рішення, як їй допомогти.
✅Коли дитина втрачає своє безпечне і звичне життя, свій дім, утворюється «пустка», яку необхідно заповнити. Якщо цього не робити, може відбутися надлом у психіці дитини. Він може призвести до розвитку психічних розладів, якщо не звертатися по допомогу вчасно. Не зволікайте. Якщо ви бачите, що ваш малюк не «ок», не відкладайте візит до фахівця. Зробіть це.
❗️Пам’ятайте, психотерапія це не назавжди. А те, що ви отримаєте від неї, стане вам опорою на все життя!
Джерело: Тетяна Пелех, психотерапевтка.